Однією із засад унормування української медичної термінології є її українізація з дотриманням питомих лексико-семантичних норм нашої мови. Це стосується як саме українських термінів, так і слів чужомовного походження, написання яких нерідко спірне. У такому разі доцільно звертатися до їхніх відповідників у науковій медичній термінології близькоспоріднених слов’янських мов, беручи до уваги їхні правила застосування питомої лексики та створювання чужомовних слів.
Ключові слова: українська мова, наукова медична термінологія, слов’янські мови.

Medication safety is a critical component of life safety, as the proper use of pharmaceuticals directly impacts both the effectiveness of therapy and the health of patients. High-risk medications, such as anticoagulants, antithrombotic agents, anesthetics, and others, are particularly hazardous due to the potential for severe adverse effects, including bleeding, respiratory failure, and other dangerous complications that may lead to fatal outcomes. This study addresses methods for reducing risks associated with the use of such medications. A total of 15 lists of high-risk medications used in different countries (USA, Canada, Australia) were analyzed. The study revealed that there are certain differences in approaches to classifying these medications, but all lists include drugs that pose a high risk when misused. Algorithms to minimize errors in the use of these drugs have been developed, including process standardization, medical staff training, and patient monitoring. 

У книзі представлено життєвий і науковий шлях професор Ольги Миколаївни Заліської, доктора фармацевтичних наук, з 2004 року, завідувача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО – єдиної кафедри з фармакоекономіки у післядипломному навчанні у закладах вищої освіти в Україні.

Представлено основні етапи впровадження нової дисципліни з 1999 року «Фармакоекономіка» (Pharmacoeconomics) в Україні як напряму наукових досліджень і навчальної дисципліни у до- і післядипломну освіту провізорів (фармацевтів) України. Заліська О. М. – автор типових навчальних програм «Фармакоекономіка», 2001, 2007, які затверджені МОН і МОЗ України для студентів фармацевтичних факультетів, типових програм та уніфікованих планів післядипломної освіти й безперервного професійного розвитку провізорів (фармацевтів), 2003, 2012, 2014, 2016, 2018.

Професор Ольга Заліська є автор першого й єдиного в Україні підручника «Фармакоекономіка», 2007, затвердженого МОН і МОЗ України та 6 навчальних посібників «Фармакоекономіка» 2000, 2002, 2007, 2014, 2020 для до- і післядипломної підготовки провізорів (фармацевтів), затверджених МОН і МОЗ України, які впровадженіу навчальний процес, наукову роботу медичних закладів вищої освіти.

Професор Ольга Заліська є автор 890 друкованих праць, впровадила системну співпрацю з Міжнародними товариством фармакоекономічних досліджень ISPOR з 2001 року. Вона створила Український відділ ISPOR - це ISPORUkraineChapter, створила вперше вітчизняний сайт www.uspor.org.uaУкраїнського відділу ISPOR з 2008 року для поширенння знань і вмінь з фармакоекономічного аналізу та оцінки медичних технологій, де є навчальні модулі, вперше сформувала на міжнародному сайті ISPORwww.ispor.org  з 2008 року офіційну сторінку для України .

Професор Ольга Заліська є науковий керівник Українського студентського відділу ІSPOR, 2011 року для формування кадрового потенціалу з фармакоекономіки та досліджень з економіки здоров’я (HEOR). Сформувала напрями досліджень  наукової школи проф.О.Заліської, під її керівництвом захищені одна докторська дисертація та 10 дисертацій з фармакоекономічного аналізу та ОМТ, результати яких впроваджені у роботу МОЗ України, формулярних комісій, обласних об’єднань аптек.

Заліська Ольга постійно є членкиня робочих комісій, груп МОЗ України з 2004 при формуванні Національної політики ліків, Національного переліку основних лікарських засобів, реімбурсації ліків, договорів керованого доступу для інновацій, для впровадження екосистеми оцінки медичних технологій за 2010-2025 роки. Наведено етапи формування термінології науки «Фармакоекономіка» та оцінки медичних технологій у взаємозв’язку з доказовою фармацією, організацією і економікою фармації.

Книга призначена для фахівців системи охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів, клінічних фармацевтів, науковців, професіоналів, які проводять фармакоекономічні дослідження, оцінки медичних технологій ліків, медичних виробів, у співпраці з ISPOR, HTAi та FIP для раціонального використання ліків для збереження здоров’я нації.

Increasing the availability and affordability of medical and pharmaceuticalcare to the population is the most important task of all levels of government. The purpose of the work is to study the affordability of glucose-lowering drugs for the treatment of type 2 diabetes in Ukraine. Research materials are: State
Register of Medicinal Products and price of glucose-lowering drugs. Marketing, analytical, graphic and pharmacoeconomic analysis were used. On the pharmaceutical market of Ukraine 161 glucose-lowering drugs are registered, which contain 16 international non-proprietary names and 8 international non-proprietary names combinations. It was established that the cost of Defined Daily Dose for mono glucose-lowering drugs varies from UAH 1,1 for glibenclamide up to UAH 90,7 for liraglutide. Most of the Ukrainian-made and foreign drugs are highly affordable, but foreign preparations of modern groups are moderately affordable, only one foreign drug, Liraglutide, is unaffordable ratio. But the analysis of affovailability for pensioners only metformin (Ukrainian production), glibenclamide, gliclazide, and glimepiride are highly affordable, three of which are already subject to reimbursement. Modern glucose-lowering drugs, both of foreign and Ukrainian production, is scarcely affordable, which makes it practically impossible to use them in the majority of retirees with diabetes. Thus, the analysis showed that in order to implement modern treatment schemes for type 2 diabetes, which according to the current
legislation can be used in Ukraine, it is necessary to expand the list of glucose-lowering drugs included in the reimbursement program. This will improve treatment results, which in turn will reduce the development of diabetes complications and improve the quality of life of patients.  

Діагностичний інструмент TADS-I — це напівструктуроване інтерв’ю для діагностики комплексних дисоціативних розладів і симптомів, пов’язаних із травмою. Наразі триває його валідизаційне дослідження. Проведення повного інтерв’ю є надійним способом визначити, чи має пацієнт дисоціативний розлад, а також надає інформацію щодо наявності симптомів ПТСР і КПТСР та широкого діапазону інших скарг, пов’язаних із травмою.

Переклад з англійської виконала асистент кафедри психіатрії та дитячої психіатрії, психотерапії та клінічної психології ФПДО Лизак Оксана Любомирівна 

У виданні висвітлено результати комплексного дослідження Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину з формуванням авторського бачення її імплементації в національне законодавство. Розкрито загальні принципи міжнародного документу, які закладають людиноцентризм у сферу біомедицини і покликані створити праволюдинне осердя для національного законодавства. Приділено увагу аналізу всіх глав Конвенції Ов’єдо (від згоди, трансплантації до геному людини та наукових досліджень) з проєктуванням на законодавство України з метою з’ясування дисонансів і лакун та викристалізацією пропозицій до удосконалення національної нормативно-правової бази та створення умов для євроінтеграційної кореляції. У монографії вміщено довідкову інформацію про Конвенцію Ов’єдо, таблицю авторських пропозицій для законодавчих змін і органічного влиття міжнародного акта в національне нормативне лоно, а також можна буде ознайомитись з українським перекладом Додаткового протоколу до Конвенції про права людини та біомедицину, який стосується генетичного тестування у сфері охорони здоров’я. Для представників органів влади, наукових і науково-педагогічних працівників, студентів юридичних і медичних закладів вищої освіти, широкого кола юристів-практиків і працівників системи охорони здоров’я, а також інших фахівців, сферою професійного інтересу яких є медичне право, фармацевтичне право, охорона здоров’я, біоетика.