<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" xmlns:turbo="http://turbo.yandex.ru" version="2.0">
<channel>
<title>Медицина - Репозитарій</title>
<link>https://library.dmed.org.ua/</link>
<language>uk</language>
<description>Медицина - Репозитарій</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item turbo="false">
<title>РОЛЬ CAPNOCYTOPHAGA SPP. У РОЗВИТКУ ІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4679</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4679</link>
<category><![CDATA[Медицина / Наукові статті / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_pedinfectious</dc:creator>
<pubDate>Wed, 18 Nov 2026 10:28:31 +0200</pubDate>
<description><![CDATA[<p>УДК 616.98-02:616-022.7:579.84</p>
<p>Рід Capnocytophaga об’єднує понад дев’ять видів грамнегативних факультативно анаеробних бактерій, які є коменсалами ротової порожнини людини та тварин. За певних умов, зокрема при імунодефіцитних станах, ці мікроорганізми можуть проявляти патогенні властивості, зумовлюючи тяжкі інфекційні процеси – сепсис, менінгіт, ендокардит, бактеріємію, хоріоамніоніт, викидні та передчасні пологи. Однак роль Capnocytophaga spp. у розвитку патологічних станів ротоглотки та репродуктивних розладів у імунокомпетентних осіб залишається маловивченою.</p>
<p><strong>Мета роботи</strong><span> </span>– представити клінічний випадок тривалого субфебрилітету та клінічних проявів тонзиліту з виділенням Capnocytophaga spp. у пацієнтки 38 років; проаналізувати можливий зв’язок цієї інфекції з репродуктивними втратами та іншими патологічними станами.</p>
<p><strong>Клінічний випадок.</strong><span> </span>Пацієнтка О., 38 років, звернулася до репродуктолога зі скаргами на безпліддя протягом семи років і втрату двох вагітностей в малому терміні. Під час обстеження виявлено тривалий субфебрилітет (37,2–37,6 °C), явища тонзиліту, гіперемію мигдаликів із мереживоподібним нальотом. При бактеріологічному дослідження слизу з мигдаликів виділено грамнегативні палички, ідентифіковані системою Vitek-2 як Capnocytophaga spp. Враховуючи результати антибіотикограми, призначено лікування левофлоксацином. Температура тіла нормалізувалася на 8-й день лікування, клінічні прояви тонзиліту зникли. Через два місяці після лікування тонзиліту, у зв’язку з тривалим безпліддям, втратами двох вагітностей, зниженням оваріального резерву, ендометріозом яєчника, була запліднена методом in vitro. Вагітність перебігала без ускладнень і завершилась вчасними пологами. В анамнезі у пацієнтки також відзначалася нижньочасткова пневмонія невідомої етіології, що могла бути пов’язана з персистенцією Capnocytophaga spp. Через два роки після епізоду тонзиліту у жінки був діагностований рак мигдалика, однак пряма етіологічна роль Capnocytophaga spp. у цьому процесі не доведена.</p>
<p><strong>Висновок.</strong><span> </span>Представлений випадок демонструє можливість розвитку тонзиліту, асоційованого з Capnocytophaga spp., в імунокомпетентної пацієнтки, а також потенційний зв’язок цієї інфекції з невиношуванням вагітності та, можливо, іншими хронічними патологічними процесами. З огляду на труднощі мік­робіологічної ідентифікації та широкий спектр клінічних проявів, Capnocytophaga spp. слід розглядати як можливий етіологічний чинник при затяжних субфеб­рилітетах, нез’ясованих тонзилітах, а також у випадках репродуктивних втрат чи пневмоній невідомого генезу.</p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>ПАРАМЕТРИ ЛІПІДНОГО МЕТАБОЛІЗМУ ЗАЛЕЖНО ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4669</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4669</link>
<category><![CDATA[Медицина / Наукові статті / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_internalmed_2</dc:creator>
<pubDate>Tue, 17 Nov 2026 21:41:08 +0200</pubDate>
<description><![CDATA[<p><strong>УДК [616.12:616.61]-008.9-16:616.153.915</strong></p>
<p><strong>Резюме</strong>. Інформація щодо зв’язку параметрів ліпідного метаболізму з розвитком та прогресуванням погіршення ниркової функції у пацієнтів з метаболічним синдромом та ішемічною хворобою серця (ІХС) є фрагментарною.</p>
<p><strong>Мета</strong> – оцінити параметри ліпідного метаболізму за умов різного стану нирок та їх зв’язки з метаболічними, гемодинамічними, кардіальними та печінковими показниками у пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця.</p>
<p><strong>Матеріал та методи.</strong> За стандартним протоколом з дотриманням Гельсінської декларації та інформованою письмовою згодою (протокол комісії з біоетики 21.2.22) обстежено 104 пацієнти з хронічною ІХС. Залежно від стадії хронічної хвороби нирок (ХХН), швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та метаболічного стану пацієнти поділені на групи ГК (контроль), Г1 – Г5. Розраховували індекс маси тіла, ШКФ за <em>CKD-EPI</em>; відношення ліпідних компонентів; відносні товщини стінок серця. Додатково визначали молекули середньої маси сечі та вміст L-аргініну. Цифрові дані опрацьовано статистично методами параметричної статистики. Кореляційний аналіз проведено за Пірсоном (r). За рівень істотності прийнято р&lt;0,05.</p>
<p><strong>Результати</strong>. У пацієнтів із хронічною ІХС зі зниженням функції нирок до категорій G3a–G4 ХХН виявлялися нижчі рівні ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) та вищі значення атерогенних відношень порівняно з пацієнтами без зниження ШКФ. Зі зниженням функції нирок асоціювалися зміни ХС-ЛПВЩ, ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ) та відношення тригліцеридів до ХС-ЛПВЩ, однак характер цих асоціацій залежав від стану метаболізму та сповільнення ШКФ. Параметри ліпідного профілю та їх відношення асоціювалися з окремими показниками метаболічного статусу, гемодинаміки, стану серця і печінки. Виявлені зв’язки мають асоціативний характер і потребують підтвердження у проспективних дослідженнях.</p>
<p><strong>Висновки</strong>. Параметри ліпідного метаболізму були різними за умов різного функціонального стану нирок та корелювали з метаболічними, гемодинамічними, кардіальними та печінковими параметрами у пацієнтів з хронічними формами ішемічної хвороби серця.</p>
<p><b>Ключові слова:</b> <span class="value">кардіологія, хронічна ішемічна хвороба серця, загальний холестерин, тригліцериди, відношення ліпідів, кардіоренальний метаболічний синдром</span></p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>Morphometric assessment of gingival components under opioid exposure, after its withdrawal and pharmacological correction in an experiment</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4665</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4665</link>
<category><![CDATA[Медицина / Наукові статті / Англійською]]></category>
<dc:creator>kaf_normanatomy</dc:creator>
<pubDate>Tue, 17 Nov 2026 21:01:14 +0200</pubDate>
<description><![CDATA[<p><span>Natural and synthetic opioids are potent analgesic agents that are predominantly used for the management of acute and chronic pain syndromes. However, prolonged opioid exposure is accompanied by the development of dysbiotic and pathomorphological changes in the oral cavity and periodontium, characterized by the progression of inflammatory-dystrophic processes, impaired microcirculation, increased vascular permeability, deterioration of tissue oxygenation, and the development of sclerotic changes. Aim of the study – to investigate the dynamics of quantitative and qualitative changes in the components of the rat gingival mucosa under conditions of prolonged opioid exposure, after its withdrawal, and during pharmacological correction. The study was conducted on 58 adult male rats weighing 200 g, aged 4.5-7 months, which were divided into 5 groups: a control group and experimental groups. Animals of the experimental groups (II–V) were exposed to opioid administration and corrective interventions at different time points. Group II consisted of rats that received injections of the opioid analgesic nalbuphine in increasing doses (0.212-0.283 mg/kg) for 10 weeks. Group III animals received intramuscular nalbuphine (0.212-0.252 mg/kg) for 6 weeks, followed by a 4-week withdrawal period. Group IV rats received nalbuphine for 6 weeks, followed by a 4-week withdrawal period and pharmacological correction with pentoxifylline (2.86 mg/kg) and a 11-day course of the antibiotic ceftriaxone (2.86 mg/kg). In Group V, animals were administered the opioid analgesic for 10 weeks in escalating doses every two weeks (0.212-0.283 mg/kg), alongside pentoxifylline injections (2.86 mg/kg) for 6 weeks and ceftriaxone (2.86 mg/kg) for 11 days at the end of the experiment. Morphometric parameters were determined, including the thickness of the epithelium of the free gingiva and gingival sulcus, the height of connective tissue papillae, and the mean diameter of hemomicrovessels in the superficial vascular network of the rat gingival mucosa. Statistical analysis included normality testing via skewness and kurtosis coefficients, as well as the Shapiro-Wilk test. One-way analysis of variance (ANOVA) with Tukey’s post hoc test was used to determine statistically significant differences among three or more animal groups. The study demonstrated that the most pronounced changes in morphometric parameters were observed in animals subjected to 6-week opioid administration followed by a 4-week withdrawal without pharmacological correction. These changes indicated persistent structural alterations in gingival components and insufficient compensatory-adaptive mechanisms following cessation of opioid exposure. In animals receiving pentoxifylline and ceftriaxone after opioid withdrawal, complete restoration of morphometric parameters of gingival components was not achieved. However, a positive trend in tissue remodeling was observed compared with the group receiving 10-week opioid administration without correction. Administration of pentoxifylline and ceftriaxone under conditions of 10-week opioid exposure contributed to partial restoration of hemomicrocirculatory parameters in the lamina propria of the gingival mucosa</span></p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ДІЛЯНКИ ГОЛОВИ ЗА ПРИНЦИПАМИ ПРИЖИТТЄВОЇ ТА ПОВЕРХНЕВОЇ АНАТОМІЇ У ПІДГОТОВЦІ СПЕЦІАЛІСТІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4623</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4623</link>
<category><![CDATA[Медицина / Наукові статті / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_normanatomy</dc:creator>
<pubDate>Mon, 16 Nov 2026 19:54:38 +0200</pubDate>
<description><![CDATA[<p>УДК 611.7:615.8]:378.1.096</p>
<p>Через російську збройну агресію проти України щоденно зростає кількість постраждалих<br>з тяжкими травмами, у тому числі з ушкодженням голови, як серед військовослужбовців, так і серед<br>цивільних осіб. У цивільних осіб спостерігаються більш небезпечні ушкодження голови, що пояснюється<br>відсутністю надійного захисту цієї ділянки. Враховуючи наявний великий потік травмованих, підготовка<br>майбутніх фізичних терапевтів повинна доповнюватися новими підходами і методиками навчального<br>процесу, серед яких, послідовне обстеження пацієнта за принципами прижиттєвої поверхневої анатомії<br>тіла людини. Опрацьовано основні принципи прижиттєвої поверхневої анатомії при обстеженні ділянки<br>голови людини на практичних заняттях зі студентами, які навчаються за спеціальністю І7 – «Терапія<br>та реабілітація», спеціалізація І7.01 – «Фізична терапія». Для якісного обстеження ділянки голови<br>студентам потрібно звертати увагу на кісткові орієнтири черепа людини, контури м’язів у спокої<br>та при русі у скронево-нижньощелепному суглобі. Послідовне мануальне дослідження ділянки голови за<br>принципами поверхневої анатомії, що ґрунтується на самостійному обстеженні і взаємному обстеженні<br>студентами, дозволяє сформувати професійні практичні навички майбутнього фізичного терапевта. </p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>Evaluation of E-cadherin expression in invasive ductal breast cancer.</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4622</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4622</link>
<category><![CDATA[Медицина / Наукові статті / Англійською]]></category>
<dc:creator>kaf_operative_surgery</dc:creator>
<pubDate>Mon, 16 Nov 2026 19:48:17 +0200</pubDate>
<description><![CDATA[<p>ABSTRACT<br>Aim: To evaluate E-cadherin expression in various clinical and pathological prognostic scenarios to determine its significance in the development of molecular subtypes of invasive ductal breast cancer.<br>Materials and Methods: A comprehensive morphological and immunohistochemical study of 80 cases of invasive ductal carcinoma (IDC) was conducted to determine the molecular phenotype. The expression of E-cadherin, ER, PR receptors, c-erbB2, and Ki-67 was evaluated according to the manufacturer’s standardized protocols using appropriate positive and negative controls. The degree of tumor malignancy was determined using the modified Scarff-BloomRichardson system. Semi-quantitative assessment of E-cadherin expression was performed using the Qureshi scale. Pearson’s criterion was used for statistical analysis. Differences were considered statistically significant at p &lt; 0.05.<br>Results: Low E-cadherin expression was associated with stage 3, pT3, and G2/G3 grades of IDBC malignancy, confirming its unfavorable prognostic significance and correlation with the molecular profile. High E-cadherin expression was characteristic of ER-positive luminal A tumors, regardless of menopause, indicating<br>a regulatory role for ER expression. The low proliferative activity of luminal IDBC cells was explained by high E-cadherin expression, which increased adhesive properties. Low E-cadherin expression is also a prognostic marker for TNBC.<br>Conclusions: E-cadherin is a potent tumor suppressor in breast cancer. Its role in disease progression is confirmed by the correlation between partial or complete loss of E-cadherin expression and poor prognosis for patients.<br>KEY WORDS: E-cadherin expression, morphological and immunohistochemical study, invasive ductal breast cancer, molecular phenotype</p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ЯСЕН У ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОПІОЇДНОГО ВПЛИВУ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4615</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4615</link>
<category><![CDATA[Медицина / Наукові статті / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_normanatomy</dc:creator>
<pubDate>Mon, 16 Nov 2026 18:59:10 +0200</pubDate>
<description><![CDATA[<p>УДК: 611.311.2.018.73:615.212.7].018.08</p>
<p>Упродовж останніх десятиріч спостерігається стійка тенденція щодо безконтрольного вживання наркотичних речовин, зокрема, опіоїдних препаратів. Однак, при тривалому використанні опіоїдних анальгетиків з метою знеболювального ефекту, в пацієнтів формується толерантність до цих препаратів, розвиток   абстиненції, що часто зумовлює передозування та є загрозою для життя. Низка наукових досліджень спрямована на вивчення змін в різних органах і системах на тлі опіоїдного впливу,із застосуванням як клінічних, так і емпіричних<br>методів дослідження.Патологічні зміни в органах ротової порожнини, тканинах пародонта займають чільне місце серед інших захворювань, оскільки, зміни у слизовій оболонці є найбільш ранніми ознаками впливу екзо- і ендогенних чинників. Проте, і досі залишаються нез’ясовані питання стосовно структурної організації слизової оболонки ротової порожнини при дії опіоїдів. Слід відмітити, що саме експериментальні моделі дозволяють визначити послідовність змін в тканинах і органах та є відтворенням патологічного процесу, що розвивається у людини за таких умов. Мета роботи – визначити особливості морфологічних змін у слизовій оболонці ясен щурів при експериментальній дії опіоїдного анальгетика упродовж 42 та 56 діб.<br>Матеріалом дослідження слугували білі, статевозрілі щури-самці. . Проведені гістологічні дослідження ясен щурів контрольної групи показали, що їх будова подібна до структурної організації ясен людини.</p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>ПІДСУМКИ ЕПІДЕМІЧНОГО СЕЗОНУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ГРИП ТА ГРВІ 2025-2026 РОКІВ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4682</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4682</link>
<category><![CDATA[Медицина / Монографії / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_pedinfectious</dc:creator>
<pubDate>Wed, 14 Oct 2026 10:45:54 +0300</pubDate>
<description><![CDATA[<p><span>Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції становлять найбільшу частку в структурі інфекційної захворюваності. Щотижневий моніторинг забезпечує проведення своєчасного аналізу із вжиттям належних профілактичних та протиепідемічних заходів. Епіднагляд поділяється на дозорний та рутинний. У Львівській області в дозорному епіднагляді залучені КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» та 2 міська комунальна поліклініка міста Львова. За результатами епіднагляду встановлено, що з 29 вересня 2025 до 17 травня 2026 року) на ГРВІ перехворіли 323 207 осіб (13,2% від населення області), з них 151 269 (46,8%) дітей. За звітний період на стаціонарному лікуванні з приводу грипу та ГРВІ перебувало 5 235 пацієнтів, з них 2 402 дітей (45,9%). Серед усіх осіб, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу грипу та ГРВІ частка пацієнтів із COVID-19 становила 5,1%. З початку поточного епідемічного сезону зареєстровано 21 летальний випадок від грипу типу А, 2 летальних випадки серед пацієнтів із позитивним результатом тесту на COVID-19, 1 летальний випадок від аденовірусу, 1 від РС-вірусу та 1 від метапневмовірусу. З початку епідемічного сезону 2025 – 2026 проти грипу вакциновано 11 030 осіб, з них 4 205 (38,1%) – з груп медичного та епідемічного ризику.</span></p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>Мікроструктурні та патоморфологічні аспекти загоєння кусаних ран: сучасний огляд</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4295</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4295</link>
<category><![CDATA[Медицина / Конференції / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_normanatomy</dc:creator>
<pubDate>Fri, 28 Aug 2026 23:43:29 +0300</pubDate>
<description><![CDATA[<p>Кусані рани є актуальною клінічною проблемою через поєднання механічної травми та масивного потрапляння бактерій у тканини. За статистичними даними, укуси собак становлять 85–90%<br>випадків. Водночас котячі укуси мають значно вищий ризик інфікування, що сягає 80%. Проблема<br>загоєння таких уражень полягає у прихованому відмиранні тканин на мікро- та ультраструктурному<br>рівнях, що перешкоджає регенерації та сприяє розвитку гнійно-септичних ускладнень.<br>Мета. Систематизувати та проаналізувати сучасні дані щодо змін на мікро- та ультраструктурному<br>рівнях у тканинах при кусаних ранах для обґрунтування оптимальної тактики лікування та хірургічної<br>обробки</p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>СПІВСТАВЛЕННЯ ПАТОМОРФОЛОГІЧНОЇ КАРТИНИ МІКРОСТРУКТУРНОЇ ТА УЛЬТРАСТРУКТУРНОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ В ШАРАХ СІТКІВКИ НАПРИКІНЦІ ЧОТИРНАДЦЯТОЇ ДОБИ ОПІОЇДНОГО ВПЛИВУ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4291</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4291</link>
<category><![CDATA[Медицина / Конференції / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_normanatomy</dc:creator>
<pubDate>Fri, 28 Aug 2026 22:36:04 +0300</pubDate>
<description><![CDATA[<p>Постійний процес розвитку нових синтетичних молекул і вдосконалення на їх основі препаратів, сприяє появі нових знеболюючих препаратів з метою створення ефективних засобів дляпокращення життя, в першу чергу категорії хворих з онкологічною патологією та пацієнтам, що перенесли ампутації і страждають від<br>синдрому хронічного болю. Паралельно з використанням по медичним показам поширюється вживання сильнодіючих та психотропних препаратів не за показами. В результаті патоморфологічних досліджень за останні роки виявлено цілий комплекс змін з боку внутрішніх органів при вживанні опіоїдного анальгетика налбуфіну. Є також ряд публікацій, що стосуються зміни структурних компонентів органу зору на різних етапах опіоїдного впливу, зокрема ділянки райдужно – рогівкового кута та судинної оболонки ока.<br>Патоморфологічні зміни структур шарів сітківки ока, що виникає під впливом налбуфіну, відносяться до однієї з актуальних проблем сучасної морфологічної та офтальмологічної практики. Ці дані не є широко представленими у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Виявлення ознак даної патології при опіоїдному впливі дозволить своєчасно застосувати профілактичні та лікувальні заходи.<br>Метою нашої роботи стало вивчення динаміки патоморфологічних змін на мікроструктурному та ультраструктурному рівнях у шарах сітківки наприкінці чотирнадцятої доби опіоїдного впливу.</p>]]></description>


</item><item turbo="false">
<title>МІОЕПІТЕЛІАЛЬНІ КЛІТИНИ ЯК КРИТЕРІЙ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЙ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ</title>
<guid isPermaLink="true">https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4290</guid>
<link>https://library.dmed.org.ua/index.php?newsid=4290</link>
<category><![CDATA[Медицина / Конференції / Українською]]></category>
<dc:creator>kaf_normanatomy</dc:creator>
<pubDate>Fri, 28 Aug 2026 22:25:02 +0300</pubDate>
<description><![CDATA[<p>Як свідчать дані офіційної медичної статистики, сьогодні рак грудної залози (ГЗ) посідає одне з чільних<br>місць серед онкологічних захворювань в Україні та світі. До факторів ризику розвитку патології відносять гормональні порушення, ранню менопаузу, недотримання здорового способу життя, спадковість тощо.<br>Групу ризику становлять жінки після сорока років, яким показана скринінгова мамографія з метою ранньої діагностики захворювань ГЗ.<br>Також, жінкам молодого віку, при переважанні сполучнотканинного типу структури залози та в період лактації за наявності показів рекомендоване ультразвукове обстеження ГЗ. Проте, при виявленні<br>новоутвору (3-5 категорія за BI-RADS), для остаточної верифікації діагнозу необхідна біопсія з подальшим гістологічним та імуногістохімічним дослідженням. Проведення диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних уражень передбачає досконале знання як макро- так і мікроструктури залози, з урахуванням<br>фізіологічних функцій окремих її структурних компонентів в нормі та при патологічних процесах.<br>Згідно даних наукової літератури, одним з важливих діагностичних критеріїв для диференціації різних пухлинних процесів є міоепітеліальні клітини (МК) – епітеліальні за походженням і скоротливі за функцією, які в період лактації сприяють виведенню молока, а також діють як супресори пухлин.<br>Мета дослідження: вивчення гістологічних особливостей та можливостей імуногістохімічної верифікації міоепітеліальних клітин</p>]]></description>


</item></channel></rss>