Вивчено місце та роль Благодійної організації «Благодійний фонд «Суперлюди» (БО БФ) та створеного нею Superhumans Center у комплексному лікуванні постраждалих від воєнної травми внаслідок російсько-української війни. Досліджено фармацевтичне забезпечення Superhumans Center, котре відзначається високим рівнем регулярності, структурованості та організаційної впорядкованості. У сегменті лікарських засобів Центр покладається на провідних національних дистриб'юторів, тоді як забезпечення медичними виробами є більш диверсифікованим із залученням більшої кількості постачальників різного рівня для задоволення широкого спектра спеціалізованих потреб, пов'язаних з реабілітацією та відновною медициною. Оптимізація управління фармацевтичним забезпеченням досягається завдяки впровадженню проактивної та стратегічно диверсифікованої моделі постачання, заснованої на точному прогнозуванні потреб, раціональному управлінні ресурсами та посиленому внутрішньому контролі.

Магістерську роботу присвячено дослідженню теоретичних та прикладних аспектів менеджменту приватного медичного центру в умовах високої зовнішньої нестабільності, спричиненої пандемією COVID-19 та воєнним станом. У роботі проведено комплексний аналіз стратегічної адаптації закладів охорони здоров’я, зокрема на прикладі медичного центру «Дельта Мед», із застосуванням методів PEST-аналізу та в умовах VUCA і BANI - середовищ.

На основі аналізу платформ пошуку роботи (Work.ua, Єдиний вебпортал вакансій) визначено, що сучасний ринок праці висуває високі вимоги до цифрової грамотності та комунікативних навичок фахівців. Встановлено, за даними анкетного опитування, що провідними мотиваторами для стоматологів є рівень заробітної плати (87,9%), можливості професійного розвитку (63,8%) та психологічний клімат у колективі (57,6%). За результатами дослідження розроблено комплексну модель удосконалення системи мотивації, яка поєднує фінансові, освітні, організаційні та соціально-психологічні інструменти. Впровадження цієї моделі сприятиме підвищенню якості медичних послуг, зниженню плинності кадрів та забезпеченню конкурентоспроможності закладу в кризових умовах.

Показано, що ТОВ «Біофарма Плазма» за 130 років пройшло шлях від невеликого товариства боротьби з інфекційними захворюваннями до сучасного біофармацевтичного комплексу з вертикально інтегрованою структурою, яка забезпечує контроль якості та вартості на всіх етапах виробництва. З’ясовано, що підприємство має збалансований портфель плазмових препаратів (альбуміни, ВВІГ, анти‑D імуноглобуліни, FVIII/VWF) та пропонує конкурентні ціни порівняно з імпортними аналогами. Встановлено, що компанія демонструє стабільне зростання доходів, прибутку та рентабельності, ефективно управляє персоналом і підвищує продуктивність праці завдяки сучасним технологіям. Вияснено, що результати TOWS‑аналізу свідчать про переважання позитивних чинників над негативними (інтегральний показник 1,65), визначаючи ключові загрози (російська агресія, регуляторні ризики), можливості (глобальна інтеграція, вертикальна інтеграція), слабкі сторони (дефіцит кваліфікованих кадрів) та сильні переваги (високотехнологічне виробництво, розширення потужностей). Ідентифіковано три стратегічні напрями розвитку: міжнародна експансія, забезпечення сировиною та контроль постачання, інвестиції в активи й кадровий потенціал. Запропоновано методику багаторівневої пріоритезації стратегій («виживання → зростання → удосконалення»), що забезпечує системний розподіл ресурсів і стійкий розвиток підприємства у довгостроковій перспективі.

Показано, що сучасна парадигма управління якістю клінічних досліджень еволюціонувала від ретроспективного контролю якості до превентивного забезпечення якості та комплексних систем управління якістю, заснованих на ризик-орієнтованому підході, закріпленому в настанові ICH GCP E6(R2). З'ясовано, що нормативно-правове поле України перебуває в активній фазі гармонізації з законодавством ЄС, а умови воєнного стану сформували нові обов'язкові вимоги до закладів: забезпечення енергонезалежності, захист даних та впровадження планів безперервності бізнесу (BCP). Встановлено, що на базі філії «Центр ендокринологічного здоров'я» КНП ЛОР «ЛОКДЦ» за 2004-2021 роки проведено 28 клінічних досліджень із показником успішності 92,8%, однак виявлено випадок нульового набору пацієнтів та структурну фрагментацію управлінських процесів після реорганізації закладу. Вияснено, що відсутність централізованого координаційного підрозділу, локалізація валідованих СОП у межах окремих відділень та ситуативна модель залучення дослідників створюють ризики втрати інституційної пам'яті та логістичних розривів між клінічними і параклінічними службами. Запропоновано організаційну модель Координаційного центру клінічних досліджень на засадах матричного підпорядкування, що функціонує за принципом «єдиного вікна» та є фінансово самоокупним за умови ведення 10 активних проєктів. Розроблено реєстр із 7 пріоритетних стандартних операційних процедур, що охоплюють адміністративні, клінічні та логістичні аспекти, а також централізований електронний реєстр пацієнтів і детальний план забезпечення безперервності діяльності.

Досліджено роль, завдання та функції (виробничу і закладу охорони здоров'я) аптеки Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (ВМКЦ ДПСУ) у фармацевтичному забезпеченні військовослужбовців. Вивчено систему управління аптекою клінічного госпіталю, яка побудована на лінійно-функціональному принципі і охоплює три рівні: інституційний (Управління охорони здоров'я Адміністрації ДПСУ), управлінський (начальник Львівського ВМКЦ ДПСУ) та технічний (завідувач аптекою). Проведено класифікацію обов'язків завідувача аптеки за моделлю Г. Мінцберга, а також за сферами діяльності (адміністративний менеджмент, управління якістю, управління запасами, управління кадрами, фінансово-господарський менеджмент та інформаційно-комунікаційний менеджмент).

У магістерській роботі розглянуто теоретико-методологічні та практичні аспекти управління діяльністю комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров’я в умовах децентралізації. На прикладі КНП «Перегінська лікарня» ПСР проведено аналіз організаційної структури, кадрового забезпечення, ключових показників ефективності, якості медичної допомоги та реалізації програми «Доступні ліки». Здійснено SWOT-аналіз діяльності лікарні й визначено напрями підвищення результативності управління.

Досліджено еволюцію фармацевтичного виробника генеричних препаратів компанії Teva Pharmaceutical Industries Ltd. з невеликого місцевого підприємства до транснаціональної корпорації завдяки стратегічній експансії та послідовній вертикальній інтеграції. Вивчено діяльність ТОВ «Тева Україна», котре є важливим елементом глобальної структури Teva Pharmaceutical Industries Ltd., в контексті продуктової номенклатури його лікарських засобів та ключових терапевтичних напрямків. Проаналізовано участь компанії в реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Встановлено, що діяльність Teva Pharmaceutical Industries Ltd. в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії демонструє не лише комерційну присутність, а й глибоку соціальну відповідальність та гуманітарну місію.

В магістерській роботі узагальнено підхід до корпоративної соціальної відповідальності провідних вітчизняних фармацевтичних виробників («Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «ІнтерХім», «Бощагівський ХФЗ», «Юрія-Фарм», «Здоров’я», «Київський вітасмінний завод») шляхом аналізу їх програм. Критерії порівняння визначились в процесі контент-аналізу їх офіційних інтернет-сторінок на основі: стандартів GRI; принципів Глобального договору ООН; практик КСВ у фармацевтичній галузі; умов воєнного стану в Україні. Обрані критерії дозволяють комплексно оцінити корпоративну соціальну відповідальність фармацевтичних компаній, поєднуючи міжнародні стандарти КСВ з національними викликами воєнного часу, що дозволяє здійснювати об’єктивне зіставлення моделей та інструментів КСВ у галузі. Рівень впровадження КСВ серед українських фармацевтичних компаній є нерівномірним: від системних, стандартизованих підходів (АТ «Фармак») до відсутності публічної соціальної звітності. В умовах війни саме прозорість і реальна допомога суспільству стають ключовими індикаторами ефективності КСВ.